Програма фахового вступного випробування
Програма додаткового вступного випробування
Методичні рекомендації до розрахунку печатних плат [24мб]
Вступ до КПІ, екзамени, тести, адреса приймальної комісії
Приемная комиссия КПІ
Інформаційний пакет
Сайт ФЕЛ
Сайт НТУУ «КПІ ім.І.Сікорського»
...
|
|
Ваша майбутня спеціальність 172 “Телекомунікації та радіотехніка”, спеціалізація «Інформаційно-обчислювальні засоби радіоелектронних систем». В цьому році у нас 53 бюджетних місця.
ВІТАЄМО!! Кафедра КЕОА зайняла 1 місце серед кафедр ФЕЛ НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» - KPIDATA.ORG
»
|
Алгоритмізація та програмування - 1. ОКМ
|
|
|
- pdf
Алгоритмізація та програмування - 1. ОКМ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Інститут / факультет
Затверджую
Директор (декан)
факультету електроніки
_________ Жуйков В.Я.
(підпис)
«____»___________р.
НФ-04 «Алгоритмізація та програмування - 1»
(назва та код кредитного модуля)
Робоча Програма
кредитного модуля
підготовки бакалавр
(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
напряму 6.050902 Радіоелектронні апарати
(шифр і назва)
спеціальності 8.05090201, 7.05090201
Радіоелектронні апарати та засоби
(шифр і назва)
спеціалізації Радіоелектронні апарати та засоби_____
(назва)
форми навчання ____________денна________________
(денна/заочна)
Ухвалено методичною комісією
_____________________________
(назва інституту/факультету)
Протокол від _____20__ р. № ___
Голова методичної комісії
_________ ___________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
«____»___________ 2015 р.
Київ – 2015
Робоча програма кредитного модуля «Алгоритмізація та програмування - 1»
(назва кредитного модуля)
для студентів за напрямом підготовки 6.050902 «Радіоелектронні апарати»,
спеціальністю 7.05090201, 8.05090201 «Радіоелектронні апарати та засоби»,
освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, за денною формою навчання
складена відповідно до програми навчальної дисципліни «Алгоритмізація та програмування»
(назва навчальної дисципліни)
Розробники робочої програми:
_____доцент, к.т.н. Лебедев Д.Ю.______________________________
(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові) |
__________
(підпис) |
Програму затверджено на засіданні кафедри
конструювання електронно-обчислювальної апаратури
Протокол від 17 червня 2015 року № 10
Завідувач кафедри
О.М. Лисенко
(підпис)
«___» _______________ 2015 р.
Ó НТУУ «КПІ», 2015 рік
1. Опис кредитного модуля
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Загальні показники |
Характеристика кредитного модуля |
Галузь знань
0509 - Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв'язок
(шифр і назва) |
Назва дисципліни,
до якої належить кредитний модуль
Алгоритмізація та програмування |
Форма навчання
Денна |
Напрям підготовки
6.050902 «Радіоелектронні апарати»
(шифр і назва) |
Кількість
кредитів ECTS
____2,5____ |
Статус кредитного модуля
нормативний |
Спеціальність
8.05090201, 7.05090201 «Радіоелектронні апарати та засоби»
(шифр і назва) |
Кількість
розділів ___9___ |
Цикл до якого належить кредитний модуль
Дисципліни природничо-наукової підготовки |
Спеціалізація
Радіоелектронні апарати та засоби
(назва) |
Індивідуальне завдання
ДКР
(вид) |
Рік підготовки 1 |
Семестр 1 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень
Бакалавр |
Загальна кількість годин
75 |
Лекції
9 год. |
Практичні (семінарські)
27 год. |
Лабораторні (комп’ютерний практикум)
18 год. |
Тижневих годин:
аудиторних – 2
СРС – 2 |
Самостійна робота
21 год.,
у тому числі на виконання індивідуального завдання
8 год. |
Вид та форма семестрового контролю
залік, письмовий |
2. Мета та завдання кредитного модуля
2.1. Дана дисципліна відноситься до циклу предметів направлених на отримання студентами знань, умінь та навичок з програмування на мовах високого рівня. Розглядається мова програмування С, на різних платформах – Windows. Усі конструкції мови, незалежно від частоти використання, синтаксичної й семантичної складності описані вичерпно. Розробка програм та бібліотек користувача у курсі спрямована на створення кросплатформенних рішень незалежних від архітектури комп’ютера та операційної системи. Набуті знання можуть в подальшому використовуватись в тому числі для програмування апаратних засобів, що працюють незалежно від комп’ютера.
До забезпечуючих дисциплін відносяться такі предмети, що вивчаються протягом навчання у закладах середньої освіти – математика, інформатика. У свою чергу дана дисципліна забезпечує необхідними знаннями студентів для вивчення таких предметів, як “Алгоритмізація та програмування- 2”, “Алгоритмізація та програмування -3”, “Системне програмування та керування конструюванням БД”, “Програмне забезпечення розподільних ІОС”.
2.2. Основні завдання кредитного модуля.
Мета викладання дисципліни - отримання знань у програмуванні на мові високого рівня С, розвинення навичок розробки програмних рішень, підготовка студентів як спеціалістів, що володіють методами досліджень та аналізу виробничих процесів з використанням ПЕОМ.
Типові задачі діяльності та проблеми, вирішенню яких повинен навчитися студент полягають у наступному:
- декомпозиція поставленої задачі з метою формування модулів програми та розробки протоколів та інтерфейсів взаємодії між ними;
- опанування основами оптимiзацiї та налагодження програмного забезпечення;
- вивчення правил оформлення документації на програмне забезпечення, в тому числі самого тексту програми;
Завдання вивчення дисципліни полягають у отриманні студентами наступних знань, навичок та вмінь:
- вміти використовувати усі конструкції мови С, незалежно від частоти використання, синтаксичної й семантичної складності;
- розробляти програмне забезпечення сумісне з різними операційними системами, серед яких - Windows, FreeBSD;
- володіти навичками оптимізації програмного продукту;
- володіти навичками створення документації на програмний продукт;
3. Структура кредитного модуля
Назви розділів і тем |
Кількість годин |
Всього |
у тому числі |
Лекції |
Практичні (семінарські) |
Лабораторні (комп’ютерний практикум) |
СРС |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Розділ 1. Принципи машинної обробки даних. |
Тема 1.1. Мови програмування. Класифікація. Історія виникнення. |
1,3 |
1 |
|
0,3 |
|
Тема 1.2. Внутрішня організація комп’ютера. Загальні поняття про пам’ять комп’ютера. |
1,3 |
|
|
0,3 |
1 |
Тема 1.3. Системи числення і основні дії в них. |
1,3 |
|
|
0,3 |
1 |
Тема 1.4. Загальне знайомство з мовою програмування С. |
1,3 |
|
|
0,3 |
|
Тема 1.5. Препроцесор. Компілятор. |
1,3 |
|
|
0,3 |
|
Розділ 2. Константи, прості типи, оператори, вирази. |
Тема 2.1. Прості типи, розміри типів, декларації, класи пам'яті. |
1,3 |
1 |
|
0,3 |
1 |
Тема 2.2. Вивідні типи (масив, вказівник). |
2,8 |
|
1 |
0,8 |
|
Тема 2.3. Оператори. |
1,3 |
|
|
0,3 |
|
Тема 2.4. Приведення типів, пріоритет операцій та порядок обчислень. |
2,8 |
|
1 |
0,8 |
|
Розділ 3. Механізми управління потоком |
Тема 3.1. Інструкції та блоки. Конструкція if-else. |
3,8 |
1 |
1 |
0,8 |
|
Тема 3.2. Інструкція перемикач switch. Інструкція переходу goto. |
2,8 |
|
1 |
0,8 |
|
Тема 3.3. Цикли while, for, do-while. |
2,8 |
|
1 |
0,8 |
|
Розділ 4. Функції. |
Тема 4.1. Структура програми. Декларація, визначення, прототип. Формальні параметри. |
1,3 |
1 |
|
0,3 |
|
Тема 4.2. Способи передачі параметрів. Повернення значення з функції. |
4,1 |
|
1 |
1,1 |
|
Тема 4.3. Області дії ідентифікаторів. Зв'язки та класи пам'яті. |
2,8 |
|
1 |
0,8 |
|
Тема 4.4. Рекурсія та рекурсивні функції. |
3,8 |
|
1 |
0,8 |
1 |
Розділ 5. Вказівники, масиви та функції. |
Тема 5.1. Одно-, дво- та багатомірні масиви. |
2,8 |
1 |
1 |
0,8 |
|
Тема 5.2. Вирази та арифметичні операції із вказівниками. |
2,6 |
|
|
0,6 |
|
Тема 5.3. Використання модифікатора const із вказівниками. |
2,8 |
|
1 |
0,8 |
|
Тема 5.4. Зв’язок між вказівниками та масивами. |
2,1 |
|
2 |
1,9 |
1 |
Тема 5.5. Масиви покажчиків. Покажчик на функцію. Динамічне виділення пам'яті. |
3,1 |
|
2 |
1,9 |
|
Розділ 6. Модулі Arduino Leonardo на базі ATmega32. |
|
|
|
|
|
Тема 6.1. Використання Arduino IDE. |
1,3 |
1 |
|
0,3 |
|
Тема 6.2. Підключення елементів управління та візуалізації в Arduino. |
3,6 |
|
2 |
1,6 |
|
Тема 6.3. Аналого-цифрове перетворення. |
2,8 |
|
1 |
0,8 |
|
Тема 6.4. Передача команд та даних на Arduino з ПК через послідовний порт. |
2,8 |
|
3 |
3,2 |
|
Розділ 7. Робота з файлами. |
|
|
|
|
|
Тема 7.1. Файли та потоки. |
1,3 |
1 |
|
0,3 |
|
Тема 7.2. Файли із послідовним доступом. |
3,6 |
|
2 |
1,6 |
|
Тема 7.3. Файли із довільним доступом. |
3,6 |
|
2 |
1,9 |
|
Модульна контрольна робота з розділів 1-7 |
1 |
|
|
|
1 |
Розділ 8. Стандартна бібліотека функцій. |
|
|
|
|
|
Тема 8.1. Функції ввода-виводу. |
3,6 |
1 |
2 |
3,2 |
|
Тема 8.2. Математичні функції. |
2,6 |
|
1 |
1,6 |
|
Тема 8.3. Функції роботи зі строками та послідовністю байтів. |
1,6 |
|
|
1,6 |
|
Розділ 9. Спеціальні питання. |
|
|
|
|
|
Тема 9.1. Функції зі змінною кількістю аргументів. |
2,3 |
1 |
|
1,3 |
|
Тема 9.2. Аргументи командної строки. |
2,3 |
|
|
1,3 |
|
Тема 9.3. Налагодження програм. Вбудовані макроси. Макрос assert. |
1,3 |
|
|
0,3 |
|
|
|
|
|
|
|
ДКР |
|
|
|
|
8 |
Залік |
|
|
|
|
6 |
Всього годин |
75 |
9 |
27 |
18 |
21 |
4. Лекційні заняття
№ |
Назва теми. Зміст лекції |
|
.. 1.
Тема 1.1. Мови програмування. Класифікація. Історія виникнення.
Тема 1.2. Внутрішня організація комп’ютера. Загальні поняття про пам’ять комп’ютера.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 1; 2, розділ 1]. |
|
.. 2.
Тема 1.3. Системи числення і основні дії в них.
Тема 1.4. Загальне знайомство з мовою програмування С.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 1]. |
|
.. 3.
Тема 1.5. Препроцесор. Компілятор.
Тема 2.1. Прості типи, розміри типів, декларації, класи пам'яті.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 2; 2, розділ 1]. |
|
.. 4.
Тема 2.2. Вивідні типи (масив, вказівник).
Тема 2.3. Оператори.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 2]. |
|
.. 5.
Тема 2.4. Приведення типів, пріоритет операцій та порядок обчислень.
Тема 3.1. Інструкції та блоки. Конструкція if-else.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 2, 3] |
|
.. 6.
Тема 3.2. Інструкція перемикач switch. Інструкція переходу goto.
Тема 3.3. Цикли while, for, do-while.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 3; 2 розділ 2] |
|
.. 7.
Тема 4.1. Структура програми. Декларація, визначення, прототип. Формальні параметри.
Тема 4.2. Способи передачі параметрів. Повернення значення з функції.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 3; 2 розділ 3] |
|
.. 8.
Тема 4.2. Способи передачі параметрів. Повернення значення з функції.
Тема 4.3. Області дії ідентифікаторів. Зв'язки та класи пам'яті.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 3; 2 розділ 3; 3 розділ 2] |
|
.. 9.
Тема 4.4. Рекурсія та рекурсивні функції.
Тема 5.1. Одно-, дво- та багатомірні масиви.
Посилання на основну літературу: [2 розділ 3; 3 розділ 2]. |
|
.. 10.
Тема 5.2. Вирази та арифметичні операції із вказівниками.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 3; 2 розділ 3; 3 розділ 2]. |
|
.. 11.
Тема 5.3. Використання модифікатора const із вказівниками.
Тема 5.4. Зв’язок між вказівниками та масивами.
Посилання на основну літературу: [2 розділ 3; 3 розділ 2] |
|
.. 12.
Тема 5.5. Масиви покажчиків. Покажчик на функцію. Динамічне виділення пам'яті.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 3; 2 розділ 3; 3 розділ 3] |
|
.. 13.
Тема 6.1. Використання Arduino IDE.
Посилання на основну літературу: [1, розділ 3; 3 розділ 3] |
|
.. 14.
Тема 6.2. Підключення елементів управління та візуалізації в Arduino.
Посилання на основну літературу: [2, розділ 3; 3 розділ 3] |
|
.. 15.
Тема 6.3. Аналого-цифрове перетворення.
Посилання на основну літературу: [3 розділ 3] |
|
.. 16.
Тема 6.4. Передача команд та даних на Arduino з ПК через послідовний порт.
Посилання на основну літературу: [2, розділ 3; 4 розділ 2] |
|
.. 17.
Тема 7.1. Файли та потоки.
Тема 7.2. Файли із послідовним доступом.
Посилання на основну літературу: [4 розділ 3] |
|
.. 18.
Тема 7.2. Файли із послідовним доступом.
Тема 7.3. Файли із довільним доступом.
Посилання на основну літературу: [2, розділ 3; 4 розділ 2] |
|
.. 19.
Тема 7.3. Файли із довільним доступом.
Тема 7.4. Стандартні потоки. Зв’язок із консольним вводом-виводом. Перенаправлення стандартних потоків.
Посилання на основну літературу: [3, розділ 3; 4 розділ 2] |
|
.. 20.
Тема 8.1. Функції ввода-виводу.
Посилання на основну літературу: [2, розділ 4; 4 розділ 3] |
|
.. 21.
Тема 8.2. Математичні функції.
Посилання на основну літературу: [4 розділ 4] |
|
.. 22.
Тема 8.3. Функції роботи зі строками та послідовністю байтів.
Посилання на основну літературу: [4 розділ 4] |
|
.. 23.
Тема 9.1. Функції зі змінною кількістю аргументів.
Посилання на основну літературу: [3, розділ 4; 5 розділ 3] |
|
.. 24.
Тема 9.2. Аргументи командної строки.
Посилання на основну літературу: [5, розділ 4] |
|
.. 25.
Тема 9.3. Налагодження програм. Вбудовані макроси. Макрос assert.
Посилання на основну літературу: [5, розділ 4; 6 розділ 4] |
5. Практичні заняття
Мета виконання практичних занять полягає у закріпленні знань, отриманих на практичних заняттях і в результаті самостійної роботи студентів.
№ з/п |
Назва теми заняття та перелік основних питань |
1 |
Константи, прості типи, оператори, вирази.
Прості типи, розміри типів, декларації, класи пам'яті.
Вивідні типи (масив, вказівник).
Оператори.
Приведення типів, пріоритет операцій та порядок обчислень. |
2 |
Механізми управління потоком
Інструкції та блоки. Конструкція if-else.
Інструкція перемикач switch. Інструкція переходу goto.
Цикли while, for, do-while. |
3 |
Функції.
Структура програми. Декларація, визначення, прототип. Формальні параметри.
Способи передачі параметрів. Повернення значення з функції. |
4 |
Вказівники, масиви та функції.
Одно-, дво- та багатомірні масиви.
Вирази та арифметичні операції із вказівниками. |
5 |
Області дії ідентифікаторів. Зв'язки та класи пам'яті.
Рекурсія та рекурсивні функції. |
6 |
Використання модифікатора const із вказівниками. |
5. Лабораторні заняття (комп’ютерний практикум)
Особливість лабораторного практикуму полягає в використанні декількох архітектур комп’ютерів x86, модулів Arduino на базі мікрокотнроллеру ATmega32. При цьому використовуються різні компілятори мови програмування С – gсс, Borland C, компілятор С з пакету програм Microsoft Visual Studio версій 2003-2015.
№ |
Тема заняття |
Кількість годин |
1 |
Вказівники, масиви та функції.
Зв’язок між вказівниками та масивами.
Масиви покажчиків. Покажчик на функцію.
Динамічне виділення пам'яті. |
2 |
2 |
Структури, об'єднання, перелічення.
Декларація та ініціалізація структур.
Доступ до елементів структур. |
2 |
3 |
Масиви, вказівники та структури. |
2 |
4 |
Об’єднання.
Бітові поля. Перелічення.
Перевизначення типів (typedef). Використання структур та об’єднань разом з функціями. |
2 |
5 |
Файли та потоки.
Файли із послідовним доступом.
Файли із довільним доступом. |
4 |
6 |
Модуль Arduino Leonardo.
Використання Arduino IDE.
Елементи управління та візуалізації в Arduino.
Аналого-цифрове перетворення.
Передача команд та даних на Arduino з ПК через послідовний порт. |
2 |
7 |
Спеціальні питання.
Функції зі змінною кількістю аргументів.
Аргументи командної строки. |
4 |
6. Самостійна робота
№ з/п |
Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання |
Кількість годин СРС |
1 |
Внутрішня організація комп’ютера. Загальні поняття про пам’ять комп’ютера. |
1 |
2 |
Системи числення і основні дії в них. |
2 |
3 |
Прості типи, розміри типів, декларації, класи пам'яті. |
5 |
4 |
Приведення типів, пріоритет операцій та порядок обчислень. |
3 |
5 |
Інструкції та блоки. Конструкція if-else. Do-while |
3 |
6 |
Рекурсія та рекурсивні функції. |
2 |
7 |
Зв’язок між вказівниками та масивами. |
4 |
Питания для самостийного опрацювання студентами
- Пример применения рекурсии: числа Фибоначчи
- Рекурсия в сравнении с итерацией
- Поиск в массивах
- Операции над указателями
- Передача параметра по ссылке
- Использование модификатора const с указателями
- Программа пузырьковой сортировки
- Библиотека обработки символов
- Функции преобразования строк
- Функции стандартной библиотеки ввода/вывода
- Функции операций над строками из библиотеки обработки строк
- Функции сравнения из библиотеки обработки строк
- Функции поиска из библиотеки обработки строк
- Функции памяти библиотеки обработки строк
- Другие функции из библиотеки обработки строк
Література
- Керниган Б., Ритчи Д. Язык программирования Си ‑ Спб.: Невский диалект, 2004. - 352 с.
- Болски М.И. Язык программирования Си. Справочник - М: Радио и связь, 1988. – 96 с.: ил.
- Дейтл Х., Дейтл П. Как программировать на С. – М: Бином, 2005. – 912 с.
- Джехани Н. Программирование на языке Си ‑ М: Радио и связь, 1988. – 272 с.
- Тондо С., Гемпел Р. Язык Си М. 1997. – 157 с.
- Уэит М., Прата С., Мартин Д. Язык Си М: Мир,1988. – 267 с.
- Шилдт Г. Полный справочник по С, 4-е издание. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2007. – 704 с.: ил.
7. Контрольні роботи
Навчальним планом передбачена 1 модульно-контрольна робота. Мета проведення контрольної роботи полягає в отриманні оперативної інформації про якість засвоєння студентами окремих розділів навчальної програми та посилення об’єктивного фактору в оцінюванні знань під час заліку.
Теми модульно-контрольних робіт:
- Системи числення.
- Константи, типи, оператори, вирази.
- Вивідні типи (масиви, покажчики, структури, об'єднання), особливості використання, взаємозв’язок.
- Оператори, приведення типів, умовні вирази, пріорітет операцій.
- Динамічне виділення пам’яті.
- Функції.
- Робота з файлами
- Робота з потоками.
- Стандартна бібліотека функцій.
- Функції зі змінною кількістю аргументів.
- Аргументи командної строки.
8. Індивідуальні завдання
Метою індивідуальних завдань у вигляді домашньої контрольної роботи є поглиблена підготовка у вивченні окремих розділів і тем навчальної програми при виконанні розрахунково-графічної роботи, передбаченою навчальним планом. ДКР виконується у вигляді працюючої програми. Тематика індивідуальних завдань має наступні напрями:
- Робота з файловими потоками та збереження даних у бінарному вигляді.
- Функції зі змінною кількістю аргументів. Аргументи командної строки
- Робота з текстовою базою даних.
- Робота з бінарними потоками.
- Програмна реалізація моделі складної системи.
- Аналіз текстових виразів (на прикладі XML, HTML, xHTML).
- Програмна реалізація моделі складної системи.
9. Рейтингова система оцінювання результатів навчання
РСО описано у Додатку 1.
10. Методичні рекомендації
Даний курс орієнтований на не підготовленого слухача і є першим для студента при вивченні мов програмування в інституті, тому дуже важливо закласти основи розуміння внутрішньої архітектури комп'ютера, принципів організації пам'яті, найбільш часто використовуваних систем числення, а також процесів створення програмного забезпечення (ПЗ) з вихідних кодів і його наступної роботи.
Курс зосереджує основну увагу на принципах якісного конструювання програмного забезпечення й наголошує на ясності програм, написаних з використанням методології структурного програмування.
У ході викладу слід уникати складної термінології й специфікацій синтаксису в загальному вигляді на користь навчання на прикладах. Кожний аспект мови С представлений у контексті закінченої працюючої програми, що дає можливість студенту співвіднести теоретичний матеріал з результатом, який виходить у ході її виконання. Приклади, що приводяться в якості ілюстративного матеріалу відповідають стандарту ANSI C (ANSI/ICO 9899:1990, "American National Standard for Informational Systems - Programming Language - C"), що дає можливість скомпілювати їх на різних платформах, серед яких - Windows, Freebsd.
Кожний розділ курсу починається з формулювання навчальних задач. Завдяки цьому студент одержує уявлення про те, до чого йому треба підготуватися. По завершенню кожної лекції приводяться спеціальні розділи присвячені найбільш типовим помилкам, правила гарного стилю програмування, а також набір контрольних питань для самоперевірки.
Написання ясних і зрозумілих програм — найважливіша із цілей початкового курсу по програмуванню. Тому, щоб підкреслити можливі шляхи поліпшення програм, у курс включені рекомендації, по підвищенню ефективності.
11. Рекомендована література
В цьому розділі наводиться перелік літератури, яка пропонується студентам для вивчення основної частини предмету, а також поглибленого вивчення окремих його розділів.
11.1. Базова
- Керниган Б., Ритчи Д. Язык программирования Си ‑ Спб.: Невский диалект, 2004. - 352 с.
- Болски М.И. Язык программирования Си. Справочник - М: Радио и связь, 1988. – 96 с.: ил.
- Дейтл Х., Дейтл П. Как программировать на С. – М: Бином, 2005. – 912 с.
- Джехани Н. Программирование на языке Си ‑ М: Радио и связь, 1988. – 272 с.
- Тондо С., Гемпел Р. Язык Си М. 1997. – 157 с.
- Уэит М., Прата С., Мартин Д. Язык Си М: Мир,1988. – 267 с.
- Шилдт Г. Полный справочник по С, 4-е издание. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2007. – 704 с.: ил.
11.2. Допоміжна
- Майерс Г. Надежность программного обеспечения. /Пер. с англ. под ред. В. Ш. Кауфмана. - М.: Мир, 1980. - 360 с.
- ANSI, American National Standard for Information Systems-Programming Language C (ANSI Document ANSI/ISO 9899: 1990), New York. NY: American National Standards Institute. 1990.
- Леоненков А.В. Самоучитель UML 2. – М.: BHV, 2007.
- Кузнецов А.В., Новикова Г.И., Холод Н.И. Сборник задач по математическому программмированию. – Мн.: Выш.шк., 1985.
Робоча навчальна програма складена на основі навчальної програми дисципліни „ Алгоритмізація та програмування" затвердженої на кафедрі КЕОА.
Розробник програми
|
|
|
|
|
| |