НОВА ВЕРСІЯ САЙТУ КАФЕДРИ ВЖЕ ПРАЦЮЄ, ПЕРЕХОДЬТЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ KEOA.KPI.UA/wp/



Russian Ukraine English
Catalog RSS

  Новини
  Абітурієнтам >>
  Про кафедру >>
  Викладачі >>
  Навчальний процес >>
  Наукові проекти
  Студентські проекти >>
  Учбовий центр
  Контакти >>
Фотогалерея
  Наш youtube-канал
  Розклад занять



вступ у кпі

Програма фахового вступного випробування
Програма додаткового вступного випробування

Методичні рекомендації до розрахунку печатних плат [24мб]
Вступ до КПІ, екзамени, тести, адреса приймальної комісії


Приемная комиссия КПІ
Інформаційний пакет
Сайт ФЕЛ
Сайт НТУУ «КПІ ім.І.Сікорського»
...




   
Ваша майбутня спеціальність 172 “Телекомунікації та радіотехніка”, спеціалізація «Інформаційно-обчислювальні засоби радіоелектронних систем».
В цьому році у нас 53 бюджетних місця.

ВІТАЄМО!! Кафедра КЕОА зайняла 1 місце серед кафедр ФЕЛ НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» - KPIDATA.ORG

Навчально-науковий центр « Ощадливе виробництво»
[ Карта сайта ]     Головна » Студентські проекти » Виконані проекти » ДК-41 Саєнко Д.О. «Віртуальний прилад, що реалізує електронний рухомий рядок» 




- pdf

ДК-41 Саєнко Д.О. «Віртуальний прилад, що реалізує електронний рухомий рядок»


ознайомитися з середовищем графічного проектування LabView та створити в ній віртуальний прилад, який реалізує електронний рухомий рядок.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

факультет електроніки
кафедра конструювання електронно-обчислювальної апаратури

Лабораторна робота № 2

з дисципліни: «Автоматизація
конструкторсько-технологічного проектування»

тема: «Віртуальний прилад, що реалізує електронний рухомий рядок»

Виконав: ст. гр. ДК-41 Саєнко Дмитро Олегович

Перевірив: Яганов П.О.


Завдання:
ознайомитися з середовищем графічного проектування LabView та створити в ній віртуальний прилад, який реалізує електронний рухомий рядок.

Об'єкт проектування: електронний рухомий рядок

Принцип дії приладу

Рухомі рядки в повсякденному житті можна зустріти всюди: в тролейбусах та трамваях, в метро, при вході в різні приміщення та будівлі. На них розміщують різну інформацію, таку як: курс валюти, прогноз погоди, назву зупинки , різну інформацію рекламного характеру тощо .

У реальних приладах є табло та пульти, за допомогою яких можна програмути ці рядки. Встановлювати різні режими, вводити сам текс, налаштовувати яскравість та контрастність дисплею, встановлювати швидкість відтворення та ін.

Даний віртуальний прилад, що розробив я, теж має табло та пульт. Табло має прямокутну форму та складається з 180 світлодіодів (36 х 5) бордового кольору, щоб максимально нагадувало реальний прилад. Пульт в свою чергу має дисплей з 6 кнопками та 1 регулятор. Дисплей слугує для того, щоб демонструвати символ, який на даний момент заноситься до рядка, що буде відтворюватися.

Кнопка «наступна позиція» заносить до рядка даний символ, та переводить прилад у готовність встановлення наступного.

Клавіша «відтворення» завершаю фазу програмування, та починає відтворювати на табло запрограмовану інформацію. Регулятор «затримка відтворення [ ms ] » змінює швидкість «бігу» рядка. Він вказує на те, яка затримка встановлена у мілісекундах (рекомендоване значення затримки 200мс).

Кнопка «Скид» обнуляє масив, та дозволяє заново, без перезавантаження прилада, заново його програмувати. Кнопка «Стоп» вимикає пристрій.

Рис.1. Передня панель віртуального приладу

Рис 2. Графічний програмний код пристрою (блок-схема)

Даний пристрій має свою базу даних, в якій зберігаються варіанти символів, що бути поміщення на табло. Щоб відтворити на світлодіодах певну літеру, яку ми маємо у вигляді бінарної матриці, де кожний елемент буде відповідати певному діоду. Щоб діод загорівся, необхідно на нього подати «1», а щоб погасити – «0».

0

1

1

0

0

1

1

1

0

0

1

1

1

0

1

1

1

0

1

0

0

1

0

1

0

0

1

0

1

0

0

0

1

0

0

1

1

1

1

1

0

1

1

1

0

0

1

0

0

0

1

0

0

1

1

0

0

1

0

1

0

0

1

0

1

0

0

0

1

0

0

1

1

0

0

1

0

1

1

1

0

0

1

1

1

0

1

1

1

0

15

20

20

15

0

31

21

21

10

0

31

17

17

0

31

17

17

14

Таб.1. Приклад кодування елементів

Для зручності літери записують не як бінарну матрицю, а як одномірний масив з десяткових чисел. Наприклад, коду «15 20 20 15 0» буде відповідати літера „А”. Такий набір маленьких масивів зберігається в кейс-структурі, до якої на вході під ' єднаний лічильник «вибір символу». Він вказує, який саме символ ми бажаємо занести до основного масиву.

Існує головний масив, до якого заносяться коди тих символів, що обрав користувач. Щоб надати можливість програмувати масиви різної довжини, ініціалізується спочатку масив на 1000 елементів, який заповнюється нулями, а потім під час фази відтворення залишкове порожнє місце видаляється.

Кнопка «наступна позиція» вказує поточний індекс основного масиву, який збільшується з кожним натисканням цієї кнопки рівно на стільки, на скільки стовпчиків має символ. Наприклад, літера «А» має 5 стовпчиків, а літера «С» - 4. Зайвий нульовий рядок навмисно додається до коду символу, щоб на табло була відстань між літерами, і запрограмований текст був читабельним.

Структура відтворення символів однакова, як на маленькому дисплеї, так і на великому табло. Спочатку перед кожним стовпчиком відділяється з масиву десяткове число, потім це число переводиться в бінарний масив, після чого з бінарного масиву на кожний діод надходить сигнал відповідного значення. Інкрементуючи індекс стовпчика, створюється ефект руху рядка.

Кнопка «Скид» замінює головний масив, заповнений певною інформацією, пустим масивом.

Висновок: Дана робота лише здається дуже заплутаною та важкою, насправді вона має дуже багато одноманітних елементів, що потребують одноманітної роботи. Такими елементами є база даних символів та система світлодіодів, що на перший погляд здається дуже важким та заплутаним.

Продумуючи алгоритм, я зміг уникнути важкості в оперуванні двохвимірних масивів, поєднавши усе в одному одновимірному рядку чисел шляхом перетворення бінарних кодів, що дуже спростило задачу та зробило доступним до розуміння програмний код (блок-схему) пристрою.

Додаток 1. Іконки підпрограм графічного коду

Графічне зображення

Функціональність

Тумблер

Кнопка

Світлодіод

*

Поворотна ручка зі шкалою

Цифровий індикатор

 

Визначає чи рівні елементи, передані на вхід

Визначає чи перший елемент більше другого

*

 

Числова константа

Двійкова константа

*

 

Збільшує вхідне значення сигналу на 1

 

Ініціалізує масив (вказується розмірність та початкові значення)

 

Змінює відповідний елемент в масиві

 

Видає відповідний елемент з масиву, що поданий на вхід

Зворотній зв'язок у циклі

Цикл « while »

- кількість ітерацій; - критерій зупинки.

Структура « case »

 


   

 
Головна |